7 грудня в
публічно – шкільній бібліотеці села Старе Село зібрались люди старшого
покоління на родинне свято ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла
…”.
У всьому світі, особливо в розвинених країнах,
населення старіє, збільшується відсоток людей пенсійного віку. І не завжди
держава здатна нормально забезпечити
життя людей похилого віку. Це ми бачимо й у себе, в Україні. Добре, звичайно,
коли бабуся і дідусь живуть у родині дорослих дітей, коли є онуки. Або якщо
старі живуть окремо, але де-небудь поблизу. І матеріальних проблем у них менше,
і - найголовніше - вони відчувають себе, як і раніше потрібними, допомагають і
ділом, і добрим словом.
До початку свята звучать пісні минулих років (М. Бернес,
Л. Утьосов, й ін.) Оформлена
фотовиставка з життя односельців. Кожен присутній міг підійти і пригадати
минуле. З поздоровленнями виступив голова сільської ради Ковалець Григорій
Степанович. Він зазначив, що і присутні були колись молоді, як ми сьогодні. З
їх працею пов'язано все те, чого досягло наше суспільство. Будинки, в яких ми живемо. Дороги, по яких
їздимо. І ще вони, як і ми, дружили і закохувалися, будували сім'ї, ростили
дітей.
За традицією старше
покоління привітали наймолоді жителі
села. За чашкою чаю згадували цікаві епізоди з свого життя, ділилися величезним
життєвим досвідом.
Бібліотекар Пишняк Т.І. підсумовуючи захід
зазначила, що добро
неможливе без любові до ближнього, до себе, до Життя. Допомогти іншому – це значить
принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя. Ще з часів
давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природнім і
закономірним вважалось допомагати знедоленому, нещасному, поділитись шматком
хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати
хворого чи каліку, заступитися за
...
Читати далі »
Переглядів:
466
|
Додав:
WWWWW_W
|
Дата:
08.12.2014
|
