|
Пошук |
---|
Вхід на сайт |
---|
Календар |
---|
Наше опитування |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Друзі сайту |
---|
14:52 Родинне свято ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла …” | |
7 грудня в
публічно – шкільній бібліотеці села Старе Село зібрались люди старшого
покоління на родинне свято ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла
…”. У всьому світі, особливо в розвинених країнах,
населення старіє, збільшується відсоток людей пенсійного віку. І не завжди
держава здатна нормально забезпечити
життя людей похилого віку. Це ми бачимо й у себе, в Україні. Добре, звичайно,
коли бабуся і дідусь живуть у родині дорослих дітей, коли є онуки. Або якщо
старі живуть окремо, але де-небудь поблизу. І матеріальних проблем у них менше,
і - найголовніше - вони відчувають себе, як і раніше потрібними, допомагають і
ділом, і добрим словом. До початку свята звучать пісні минулих років (М. Бернес,
Л. Утьосов, й ін.) Оформлена
фотовиставка з життя односельців. Кожен присутній міг підійти і пригадати
минуле. З поздоровленнями виступив голова сільської ради Ковалець Григорій
Степанович. Він зазначив, що і присутні були колись молоді, як ми сьогодні. З
їх працею пов'язано все те, чого досягло наше суспільство. Будинки, в яких ми живемо. Дороги, по яких
їздимо. І ще вони, як і ми, дружили і закохувалися, будували сім'ї, ростили
дітей. За традицією старше
покоління привітали наймолоді жителі
села. За чашкою чаю згадували цікаві епізоди з свого життя, ділилися величезним
життєвим досвідом. Бібліотекар Пишняк Т.І. підсумовуючи захід
зазначила, що добро
неможливе без любові до ближнього, до себе, до Життя. Допомогти іншому – це значить
принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя. Ще з часів
давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природнім і
закономірним вважалось допомагати знедоленому, нещасному, поділитись шматком
хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати
хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого . Мудрі французи кажуть: ,,Як би то молодість знала,
як би то старість могла …” Старість не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється
відсунути її небажаний прихід. Та вона
підкрадається несподівано, раптом впаде, як сніг , на скроні. Добре, коли ти до
своєї життєвої зими звив тепле родинне гніздечко, коли довкола променяться
рідні усмішки. (дзвенить дитячий сміх.) А коли цього нема … Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до Милосердя, Доброти. Бо
тільки милосердя робить нас справжніми людьми. Бібліотекар
публічно – шкільної бібліотеки с. Старе Село
Пишняк Т.І.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |