Шановні батьки!
У цьому розділі
представлені поради батькам, які виховують обдаровану дитину, роль батьків у
вихованні
обдарованої
дитини в сім’ї, поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей, посилання
на ресурси Інтернет, створені для батьків, в тому числі для тих, хто виховує
обдарованих дітей.
Як правило, кожен з сайтів надає
Вам різноманітні можливості: отримати відомості про закономірності розвитку
дітей різного віку і стану здоров'я, інформацію про навчальні і виховні
заклади, поради з виховання; задати питання спеціалістам, висловити власну
думку. Особливості конкретних сайтів вказані в анотаціях.
Найчастіше педагоги і психологи
передбачають спеціальну підготовку вчителів для роботи з обдарованими дітьми,
створення спеціальних навчальних закладів. Проте, як показують результати
досліджень, у спеціальних групах для обдарованих дітей умови для їхнього розвитку
погіршуються як особистісного, так і інтелектуально-творчого. Пояснити це можна
тим, що талановитим дітям у середовищі подібних до себе важко проявити свою
неповторність. Тому не можна не враховувати сприятливий вплив обдарованих дітей
у системі масової освіти.
Обдарована дитина також шукає
спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто
насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні,
вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а
виявлення багатства їх натури.
Творчі діти рідко бувають
спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке
відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття.
Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них і не
випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я входять до
«групи ризику».
Обдаровані діти – дуже цінна, але
досить тендітна частина нашого суспільства, які в своєму розвитку наражаються
на особливий ризик. Вундеркінд – це не лише радість у сім’ї, не лише можливість
похвалитися перед знайомими видатними досягненнями своєї дитини, це і
специфічні проблеми, пов’язані з її вихованням, організацією взаємодії з її
однолітками і з дорослими.
Роль батьків
у вихованні обдарованої дитини в сім’ї
«Ваша власна поведінка —
найвирішальніша річ.
Ви думаєте, що
виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи наказуєте їй.
Ви
виховуєте і в кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома»
С.А.Макаренко
Фахівці давно відмітили, що
обдаровані діти часто виростають в інтелектуальних сім’ях, і справа тут зовсім
не в особливих генах геніальності, а справа в сімейній атмосфері, в системі
сімейних цінностей.
Взагалі батьки заохочують і бажали
б розвивати в своїй дитині пізнавальні потреби та різні здібності, але роблять
вони це по-різному. Деякі батьки прагнуть до того, щоб дитина запам’ятала
більше фактів, назв, подій, відчувала гордість за свої знання.
Для виявлення обдарованості
використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до
спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань.
Батьки використовують виховні
стратегії: стратегія прямого виховного впливу, де вони постійно пропонують
дітям якісь розвиваючі ігри, вправи. Інколи ця стратегія дає результати, але
дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія. Друга категорія батьків вважає,
що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці. Але не потрібно повністю
перекладати всі турботи на плечі інших, а самим знаходитись осторонь. Третя
стратегія – коли батьки дають вибір своїй дитині й намагаються підібрати гарну
школу, не контролюючи розвиток здібностей. Найголовніше в таких сім’ях –
атмосфера пізнавальних інтересів самих батьків (самі читають, ходять на
виставки, не нав’язуючи свого інтересу). Така стратегія саморозвитку виявилась
найефективнішою.
Властивістю таланту є свідомий,
поглиблений, всебічний розвиток обдарованості. У кожній дитині закладені певні
здібності, тільки в одних вони виявляються дуже яскраво й виразно, а в інших
залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому
дитинстві, і в зрілому віці. Від народження всі діти здібні, однак такі рівні
здібностей, як обдарування, талант і геніальність притаманні далеко не кожному.
Батьки повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконавців
завдання, прагнуть до самостійності, до розв’язання завдань проблемного
характеру, або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв’язання,
творчості.
Розвиток здібностей нерозривно
пов’язаний із формуванням інтересу. Обдарованість і талант не люблять тиску.
Більшість дітей конфліктують із учителями, батьками, в разі нетактовного
ставлення, відсутності уваги або належного розумового навантаження. Ці діти
відрізняються гарною пам’яттю, багатим словниковим запасом, вони надзвичайно
гостро переживають невдачі, часто перебувають у стресовому стані, впертість і
прагнення довести розпочату справу до кінця, що нерідко дорослими сприймається
як вередливість, а допитливість може оцінюватися як порушення норм. Батькам
потрібен індивідуальний підхід до вирішення проблемних питань з дитиною. Вони
повинні здійснювати контроль за дитиною, її захопленнями, але організувати свою
діяльність на організацію допомоги дитині, збільшити ступінь самостійності,
здатність до ефективного вирішення різного роду проблем, створити умови для
забезпечення позитивного емоційного ставлення до життя, творчої діяльності.
Батьки повинні особливу увагу
приділяти розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються
основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається
основа для подальшого оволодіння знаннями.
Розвиваючи творчі здібності
дитини, батьки виконують суспільний запит щодо формування особистості, здатної
самостійно мислити, приймати сміливі й нестандартні рішення, творчо ставитись
до праці. Саме такі творчі особистості мають високий рівень національної
самосвідомості, що виявляє причетність їх до споконвічних духовних цінностей
українського народу.
Поради
батькам, які
виховують обдаровану дитину
«Не
викликає сумніву, що правильно встановленими,
цілими, міцними, безпечними сходами можна кого
завгодно
вивести на будь-яку висоту.»
Я. Коменський
Найперше – потрібно любити свою
дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку,
підтримуючи, а не нав’язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору.
Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише
адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена. Зазнайкою вона не виросте,
зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готуватись
змалку.
Батьки повинні бути прикладом,
адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, бути
відповідальним. Кожен батько повинен пам’ятати правило: «Не зашкодь!» Адже
обдарована дитина більш чутлива, вразлива, тому потрібно давати вільний час для
того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою
тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Тому батьки повинні
радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Саме батьки повинні завжди
пам’ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому
дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння
доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе,
задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості
при невизначеності, гордості і почуття власної гідності.
Батьки також повинні
усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості
обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру.
Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед
собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою
та наполегливою. І. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі не лише
збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють сприймати себе, володіють
терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод.
Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою,
допомагають обдарованим дітям само реалізуватися.
Отже, батьки покликані допомогти
дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не
мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування,
здібність, діти втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими,
безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.
Поради
батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей:
1. Не стримуйте розкриття потенційних
можливостей психіки.
2. Уникайте однобокості в навчанні та
вихованні.
3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок,
створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних
людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому
що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше
спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй
займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра,
навчіть її обходитися без вас.
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і
співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб
дитини.
7. Будьте терпимими до
ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не
тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого,
показу, підказки.