Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Грудень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Наше опитування

Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 174

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту


















П`ятниця, 22.02.2019, 22:58
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Бібліотека-філія с. Старе Село

Головна » 2014 » Грудень » 8 » Родинне свято ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла …”
14:52
Родинне свято ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла …”
     7  грудня в публічно – шкільній бібліотеці села Старе Село зібрались люди старшого покоління на родинне свято ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла …”.
     У всьому світі, особливо в розвинених країнах, населення старіє, збільшується відсоток людей пенсійного віку. І не завжди держава  здатна нормально забезпечити життя людей похилого віку. Це ми бачимо й у себе, в Україні. Добре, звичайно, коли бабуся і дідусь живуть у родині дорослих дітей, коли є онуки. Або якщо старі живуть окремо, але де-небудь поблизу. І матеріальних проблем у них менше, і - найголовніше - вони відчувають себе, як і раніше потрібними, допомагають і ділом, і добрим словом.
     До початку свята звучать пісні минулих років (М. Бернес, Л. Утьосов,  й ін.) Оформлена фотовиставка з життя односельців. Кожен присутній міг підійти і пригадати минуле. З поздоровленнями виступив голова сільської ради Ковалець Григорій Степанович. Він зазначив, що і присутні були колись молоді, як ми сьогодні. З їх працею пов'язано все те, чого досягло наше суспільство.  Будинки, в яких ми живемо. Дороги, по яких їздимо. І ще вони, як і ми, дружили і закохувалися, будували сім'ї, ростили дітей.
      За традицією старше покоління  привітали наймолоді жителі села. За чашкою чаю згадували цікаві епізоди з свого життя, ділилися величезним життєвим досвідом.
     Бібліотекар Пишняк Т.І. підсумовуючи захід зазначила,  що добро неможливе без любові до ближнього, до себе, до Життя. Допомогти іншому – це значить принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя. Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалось допомагати знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого .
     Мудрі французи кажуть: ,,Як би то молодість знала, як би то старість могла …” Старість не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та  вона підкрадається несподівано, раптом впаде, як сніг , на скроні. Добре, коли ти до своєї життєвої зими звив тепле родинне гніздечко, коли довкола променяться рідні усмішки. (дзвенить дитячий сміх.) А коли цього нема …
     Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до Милосердя, Доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми.
Бібліотекар публічно – шкільної бібліотеки с. Старе Село  Пишняк Т.І.
Переглядів: 164 | Додав: WWWWW_W | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: